Персоналии / Герасимов Іван Олександрович

Народний депутат України, обраний по багатомандатному загальнодержавному округу Комуністична партія України. Порядковий номер у списку 3. Дата набуття депутатських повноважень: 25 травня 2006р. Член депутатської фракції Комуністичної партії України.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Народився 08.08.1921 (с.Пестровка, Стерлітамакський р-н, Башкирська АРСР, Росія); син Олександр (1945) - ґен.-л., військовосл. РФ; дочка Ольга (1947) - працівник МВС РФ; дочка Наталя (1951) - викладач.

Освіта: Військова академія бронетанкових і механізованих військ (1955); Військова академія Ґенштабу ЗС СРСР (1966).

Народний депутат України 4 скликання 04.2002-04.06 від КПУ, №3 в списку. На час виборів: голова Ради Організації ветеранів України, б/п. Член фракції комуністів (з 05.2002), заступник голови Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002).

03.1998 - кандидат в народні депутати України від виборчого блоку "Трудова Україна", №1 в списку. На час виборів: голова ради Організації ветеранів України (м.Київ).

08.1938-40 - курсант, Ульяновське бронетанкове уч-ще. 1940-45 - ком. взводу Одес. ВОкр., ком. танкової роти Південного і Південно-Захід. фронту, ком. танкового батальйону Північнокавказ. фронту, ком. танкового полку Воронезького, 1-го Укр. фронту, нач. штабу танкової бриґади 2-го Далекосхід. фронту. 1945-50 - нач. штабу танкового полку, ком. танкового полку Лен. ВОкр. 1950-55 - слухач, Військова акад. бронетанкових і механіз. військ, м.Москва. 1955-64 - заст. ком. дивізії, ком. мотострілецької дивізії, ком. танкової дивізії Київ. ВОкр. 1964-66 - слухач, Військова акад. Ґенштабу ЗС СРСР. 1966-71 - заст. командувача, командувач танкової армії Ґрупи рад. військ в Німеччині. 1971-72 - 1-й заст. командувача військ Прикарпат. ВОкр. 1972-75 - командувач Півн. ґрупи військ. 1975-84 - командувач військ Київ. ВОкр. 1984-90 - головнокомандувач військ Південно-Захід. напряму. 1990-92 - головний інспектор Гол. інспекції Мін-ва оборони СРСР. 1976-86 - канд. в чл. ЦК, 1986-91 - чл. ЦК КПРС, 1976-86 - чл. ЦК КПУ, чл. Політбюра ЦК КПУ, деп. ВР СРСР 8-11 склик. (1971-91), деп. ВР УРСР. З 1991 - голова ради Організації ветеранів України. Голова Головної редколеґії "Книга пам'яті України" (до 08.2006). Президент Ін-ту европейської безпеки і конверсії.

Ордени Леніна (2), Жовтневої революції, Черв. Прапора (3), Черв. Зірки (2), Вітчизн. війни I ст., "За службу Батьківщині" III ст. 50 медалей. Почесна Відзнака Президента України (10.1994). Орден Богдана Хмельницького ІІІ (05.1995), II (03.1997), I ст. (04.1999). Герой України (з врученням ордена "Золота Зірка", 27.10.1999). Іменна вогнепальна зброя (08.2001). Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I катег.).

За матеріалами сайту Політична Україна сьогодні та офіційного веб-порталу Верховної Ради України